Є новини, які неможливо просто прочитати й перегорнути далі. Бо за ними — не лише цифри, офіційні повідомлення та зведення рятувальників. За ними — люди. Ті, хто прийшов по гуманітарну допомогу. Ті, хто шукав прихистку від обстрілів у підземному приміщенні. Ті, хто того дня більше не повернувся додому.
2 листопада 2026 року російська авіація завдала удару по Комишувасі Запорізької області. Під ударом опинилася територія школи, де працював пункт видачі гуманітарної допомоги та облаштоване укриття. Люди, які мали знайти там безпеку, опинилися під завалами.
Рятувальна операція тривала кілька діб. Із кожним новим повідомленням кількість загиблих зростала. Станом на 5 листопада Національна поліція повідомила про 42 деблоковані тіла загиблих. Ще 33 людини, за попередньою інформацією, могли залишатися під завалами. Це страшні цифри, але за ними важливо бачити головне: йдеться про людські життя, а не статистику.
У цій статті зібрано те, що відомо про трагедію на цей момент: обставини атаки, особливості авіабомби ФАБ-3000, можливості звичайних укриттів захистити людей від подібного удару, а також підтверджені дані про загибель цивільних в Україні за час повномасштабної війни.
Ми окремо розмежуємо підтверджені цифри, попередні повідомлення та оцінки, які поки неможливо перевірити. Бо навіть у час війни правда має значення. Особливо тоді, коли йдеться про загиблих.
1. Комишуваха: що сталося 2 листопада і як розвивалися події?

Комишуваха — селище Запорізької області, розташоване неподалік від лінії бойового зіткнення. Його мешканці живуть в умовах постійної загрози російських обстрілів та авіаційних ударів.
2 листопада 2026 року російські війська завдали серії авіаційних ударів по населеному пункту.
Місцеву школу використовували не лише за її основним призначенням. У будівлі працював Центр життєстійкості, а також пункт, де місцеві жителі та мешканці навколишніх населених пунктів могли отримати гуманітарну допомогу.
За повідомленнями українських джерел, того дня люди прийшли туди по допомогу, зокрема по хліб. Коли почалася атака, вони перебували в підземному приміщенні, яке використовувалося як укриття.
Як розгорталася атака?
За інформацією, оприлюдненою українськими посадовцями та правоохоронними органами:
- Уранці 2 листопада російські війська завдали серії авіаційних ударів по Комишувасі.
- За повідомленнями української сторони, було застосовано щонайменше дев’ять авіабомб.
- Серед використаних боєприпасів називають ФАБ-3000.
- Під удар потрапила територія місцевої гімназії, де працював гуманітарний центр.
- Люди перебували в підземному приміщенні, яке використовували як укриття.
- Після перших ударів на місце прибули екстрені служби.
- За повідомленнями українських джерел, російські війська завдали повторного удару, коли там уже працювали рятувальники та поліцейські.
Саме остання обставина потребує особливої уваги.
Ураження місця, де перебувають цивільні, вже є надзвичайно серйозним епізодом. Але повторний удар після прибуття рятувальних служб, якщо його обставини будуть підтверджені, може свідчити про ще тяжчий характер порушення міжнародного гуманітарного права.
Водночас для юридичного висновку про умисність атаки на конкретних людей необхідно встановити, що саме було ціллю кожного удару, які дані мав нападник, чи бачив він присутність рятувальників і за яких обставин відбулося повторне ураження.
Головне управління розвідки Міністерства оборони України назвало атаку цілеспрямованим ударом по центру допомоги цивільним. Це офіційна позиція української розвідки. Її важливо враховувати, але остаточне встановлення всіх обставин і юридичної відповідальності потребує доказової роботи.
Джерела:
- ГУР МО України — Воєнний злочин Росії у Комишувасі: агресор цілеспрямовано атакував авіабомбами центр допомоги цивільним, 3 листопада 2026 року.
- Суспільне Запоріжжя — Комишуваха: обстріл 2 листопада, пошуково-рятувальна операція.
- Укрінформ — По підземній школі в Комишувасі росіяни вдарили такою ж бомбою, якою знищували «Азовсталь».
2. Скільки людей загинуло в Комишувасі: актуальна цифра на 5 листопада
Інформація про кількість загиблих змінювалася практично щодня. Це пояснюється масштабом руйнувань, складністю пошукових робіт і необхідністю ідентифікувати тіла.
Станом на 5 листопада 2026 року останнє підтверджене повідомлення Національної поліції, доступне на момент підготовки цієї статті, оприлюднене о 10:40.
Під завалами деблоковано тіла 42 загиблих людей. Ще 33 людини, за попередньою оцінкою поліції, могли залишатися під руїнами.
Це вже четверта доба аварійно-рятувальних робіт.

Хронологія зростання кількості загиблих
| Дата | Оприлюднена інформація |
|---|---|
| 2 листопада | Російська авіаційна атака по Комишувасі |
| 3 листопада | Повідомлялося про 31 загиблого, 5 поранених і майже 50 зниклих безвісти |
| 4 листопада, ранок | Кількість загиблих зросла до 37 |
| 4 листопада, пізніше | Президент України повідомив про 40 загиблих |
| 5 листопада, 10:40 | Поліція повідомила про 42 деблокованих тіла; ще 33 людини могли перебувати під завалами |
Джерела: повідомлення Запорізької ОВА, Президента України та Національної поліції, оприлюднені в зазначені дати; Українська правда — 37 загиблих, 4 листопада; Національна поліція — четверта доба аварійно-рятувальних заходів, 5 листопада.
Чому кількість загиблих ще може змінитися?
Є три важливі показники, які не можна плутати:
- Деблоковані загиблі — тіла людей, які рятувальники вже дістали з-під завалів.
- Ідентифіковані загиблі — люди, особи яких вдалося встановити.
- Зниклі безвісти або люди, які можуть залишатися під завалами — особи, місцеперебування яких ще не встановлено.
Ці категорії не є взаємозамінними.
Наприклад, якщо тіло вже деблоковане, це ще не означає, що особу загиблого встановлено. Якщо людина вважається зниклою безвісти, це також не означає, що її загибель уже підтверджена.
Саме тому кількість тіл, які дістали з-під уламків, і кількість ідентифікованих загиблих можуть відрізнятися.
Чому для ідентифікації використовують ДНК?
Після потужних вибухів та обвалення конструкцій тіла загиблих можуть зазнавати значних пошкоджень. У деяких випадках візуально встановити особу неможливо.
Тоді фахівці використовують молекулярно-генетичні експертизи.
У родичів зниклих людей відбирають біологічні зразки, створюють ДНК-профілі та порівнюють їх із матеріалами, отриманими під час дослідження останків.
Це складний процес, який потребує часу. Але саме він дає змогу уникнути помилкової ідентифікації та повернути родинам можливість гідно поховати близьких.
Серед загиблих, за повідомленнями українських медіа, є мирні жителі, четверо поліцейських і двоє рятувальників.
Ця деталь особливо важлива: трагедія забрала життя не лише людей, які прийшли по гуманітарну допомогу, а й тих, хто прибув рятувати інших.
Джерело: Національна поліція України — Комишуваха. Четверта доба аварійно-рятувальних заходів.

3. Що таке ФАБ-3000 і чому ця бомба настільки руйнівна
ФАБ-3000 — це фугасна авіаційна бомба радянської розробки загальною масою близько трьох тонн. Важливо розуміти: три тонни — це маса всієї бомби, а не вибухівки. Її бойова частина містить приблизно 1,4 тонни вибухової речовини.
Росія використовує такі авіабомби, зокрема, з універсальним модулем планерування та корекції (УМПК). Він надає бомбі крила й систему наведення, завдяки чому вона може планерувати до цілі з відстані, не потребуючи скидання безпосередньо над нею.
Вибух такої потужності здатний спричинити масштабні руйнування: зруйнувати конструкції будівлі, пошкодити перекриття, завдати смертельних травм людям навіть усередині приміщень. Наслідки залежать від відстані до епіцентру, конструкції споруди та багатьох інших чинників.
Саме тому звичайний підвал або підземне приміщення школи не можна вважати захистом від прямого влучання тритонної авіабомби. Такі укриття можуть зменшити ризик ураження уламками та під час менш потужних атак, але вони не проєктуються як фортифікаційні споруди, здатні гарантовано витримати подібний удар.
Важливий нюанс: укриття все одно залишається значно безпечнішим місцем, ніж відкрита місцевість під час обстрілу. Але жодне звичайне укриття не може гарантувати захист від прямого влучання надпотужної авіабомби.
4. Чи існує укриття, яке здатне витримати такий удар?
Це, мабуть, одне з найважливіших питань після трагедії в Комишувасі.
Люди пішли в укриття. Вони зробили те, що їм рекомендують робити під час повітряної небезпеки. Але навіть підземне приміщення не стало гарантією порятунку.
Чому?
Тому що слово «укриття» не означає, що будь-яка споруда здатна витримати будь-який тип зброї.
Є принципова різниця між приміщенням, яке захищає від уламків, стрілецької зброї чи вибухової хвилі на певній відстані, і спеціально спроєктованою захисною спорудою, розрахованою на значні ударні навантаження.
Підземна школа не є автоматично бомбосховищем
Після трагедії в Комишувасі голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Іван Федоров заявив, що підземна школа була збудована за затвердженим проєктом і відповідно до нормативів.
Однак ані ця споруда, ані інші підземні школи в Україні не проєктувалися для того, щоб витримувати пряме влучання тритонної авіабомби ФАБ-3000.
Це надзвичайно важливе пояснення.
Підземне розташування приміщення може істотно підвищувати рівень захисту від певних загроз. Земля та масивні конструкції здатні поглинати частину енергії вибуху, а заглиблення може зменшувати небезпеку від уламків і вторинних уражальних чинників.
Але пряме влучання надпотужного боєприпасу — зовсім інший рівень навантаження.
Якщо вибух відбувається безпосередньо над укриттям або поруч із ним, можуть бути зруйновані несучі конструкції, перекриття, входи та системи життєзабезпечення.
Тому підземне приміщення не можна автоматично вважати захищеним від важкої авіабомби.
Чи існує споруда, здатна витримати такий вибух?
Так, спеціально спроєктовані заглиблені захисні споруди можуть мати значно вищий рівень стійкості до вибухових навантажень.
Але тут важливо не створювати хибного відчуття абсолютної безпеки.
Результат залежить від багатьох факторів:
- конструкції та матеріалів споруди;
- глибини її розташування;
- характеристик ґрунту;
- відстані від місця вибуху;
- напрямку та характеру ударного навантаження;
- наявності декількох захисних контурів;
- стану входів, виходів та вентиляції;
- можливості повторних ударів.
Навіть потужна захисна споруда не обов’язково витримає пряме влучання боєприпасу такого класу.
Окремий ризик — опинитися живим під завалами, але не мати можливості вибратися через заблоковані виходи, пошкоджену вентиляцію або пожежу.
Чи є сенс ховатися в підвалі або підземній школі?
Так. Але рівень захисту потрібно оцінювати відповідно до конкретної загрози.
Під час звичайної повітряної тривоги перебування в належному укритті значно безпечніше, ніж на відкритій місцевості, на вулиці або біля вікон.
Водночас під час загрози авіаційних бомб великої потужності, особливо поблизу лінії фронту, потрібно враховувати можливість масштабного руйнування навіть підземних споруд.
Немає універсального правила, яке гарантує порятунок від прямого влучання ФАБ-3000.
І це не означає, що людям не потрібно йти в укриття. Навпаки: укриття залишається одним із найважливіших засобів зменшення ризику загибелі під час обстрілів.
Просто суспільство має розуміти різницю між укриттям від уламків і спорудою, здатною протистояти важким авіаційним боєприпасам.


5. Чому повторні удари по місцях рятувальних робіт особливо небезпечні?
У випадку Комишувахи особливу увагу привертають повідомлення про повторний удар після прибуття екстрених служб.
Це не просто додатковий епізод атаки. Він створює загрозу для людей, які вже перебувають у небезпеці, а також для тих, хто прибув допомагати.
Міжнародне гуманітарне право передбачає захист цивільного населення та персоналу, який здійснює гуманітарну і рятувальну діяльність.
Що говорить міжнародне гуманітарне право?
Основою захисту цивільного населення є Женевські конвенції та Додатковий протокол I до них.
Серед ключових принципів:
- сторони конфлікту повинні розрізняти цивільних осіб і комбатантів;
- заборонені невибіркові напади;
- заборонені напади, під час яких очікувана шкода цивільним є надмірною порівняно з конкретною та безпосередньою військовою перевагою;
- необхідно вживати всіх практично можливих заходів для захисту цивільного населення.
Цивільні рятувальники, які виконують гуманітарні та аварійно-рятувальні функції, користуються захистом відповідно до норм міжнародного гуманітарного права.
Якщо буде встановлено, що повторний удар був спрямований проти рятувальників або інших цивільних осіб, які не брали участі в бойових діях, це може мати ознаки серйозного порушення міжнародного гуманітарного права.
Однак для правової кваліфікації необхідно дослідити обставини атаки, характер цілі, наявну інформацію про присутність цивільних і рятувальників та інші докази.
Не кожен факт загибелі цивільних автоматично доводить умисний воєнний злочин. Але кожна така атака має бути належно розслідувана.
Міжнародна правова основа:
- Женевські конвенції та Додаткові протоколи — Міжнародний комітет Червоного Хреста.
- Римський статут Міжнародного кримінального суду.
6. Скільки мирних українців загинуло від початку повномасштабного вторгнення?
Трагедія в Комишувасі змушує поставити ширше питання: скільки цивільних українців уже загинули внаслідок російської агресії?
Тут важливо спиратися на дані, які мають чітку методологію.
Одним із найнадійніших джерел є Управління Верховного комісара ООН з прав людини (OHCHR) та Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні (HRMMU).
Ці структури документують загибель і поранення цивільних, перевіряють повідомлення, збирають свідчення та використовують доступні джерела для встановлення обставин.
Підтверджений мінімум ООН
За даними OHCHR/HRMMU, станом на 30 вересня 2026 року було підтверджено:
| Категорія | Кількість |
|---|---|
| Загиблі цивільні | 17 605 |
| Поранені цивільні | 55 846 |
| Загиблі діти | 850 |
| Поранені діти | 3 373 |
| Загальна кількість загиблих і поранених | 73 451 |
Діти вже включені до загальних показників загиблих і поранених. Їх не потрібно додавати повторно.
Це не оцінка всіх жертв війни. Це мінімальна кількість випадків, які ООН змогла перевірити відповідно до своєї методології.
Джерело: OHCHR / HRMMU — Civilian Casualties in Ukraine, дані станом на 30 вересня 2026 року. Ресурс відтворює статистику ООН; першоджерелом є звіти та інфографіка Моніторингової місії ООН.
Чому ця цифра не є остаточною?
ООН неодноразово наголошувала, що реальна кількість загиблих може бути значно вищою.
Причин декілька.
Перша — тимчасово окуповані території.
Міжнародні моніторингові структури не мають повноцінного доступу до багатьох територій, які перебувають під контролем Росії.
Це означає, що вони не можуть незалежно перевірити всі повідомлення про загиблих, обставини смерті та кількість поховань.
Друга — зруйновані населені пункти.
У місцях масштабних бойових дій частина людей могла загинути під уламками будинків. Не всі останки вдалося знайти, вилучити та ідентифікувати.
Третя — масові поховання.
Після захоплення населених пунктів російськими військами частина загиблих ховалася в братських могилах або стихійних місцях поховання.
Не в усіх випадках відомі імена загиблих, точна кількість тіл та обставини смерті.
Четверта — відсутність доступу до документів і свідків.
Для підтвердження загибелі людини недостатньо лише повідомлення в соціальних мережах. Необхідно встановити особу, обставини та зв’язок смерті з воєнними діями.
Саме тому статистика ООН є консервативною: до неї включають лише випадки, які вдалося перевірити.
7. Маріуполь: скільки загиблих не потрапило до підтвердженої статистики?

Одним із найскладніших прикладів для підрахунку цивільних втрат є Маріуполь.
Під час російської облоги міста у 2022 році були зруйновані житлові квартали, лікарні, школи та інші об’єкти цивільної інфраструктури.
Мешканці місяцями залишалися без стабільного водопостачання, електрики, опалення та можливості безпечно евакуюватися.
Російські війська контролюють місто, тому незалежна перевірка всіх повідомлень про загиблих залишається надзвичайно складною.
Що вдалося встановити незалежним дослідникам?
У лютому 2024 року Human Rights Watch спільно з дослідницькою групою SITU Research опублікували результати дослідження загибелі людей під час облоги Маріуполя.
Дослідники використали супутникові знімки, аналіз місць поховань, інформацію про руйнування будівель та інші доступні матеріали.
Їхній висновок: щонайменше 8 000 людей загинули внаслідок бойових дій або пов’язаних із війною причин у Маріуполі.
Це одна з найбільш ґрунтовних незалежних оцінок втрат міста.
Водночас українська влада раніше повідомляла про оцінку понад 20 000 загиблих цивільних.
Ці показники не суперечать один одному автоматично: вони мають різну основу та методологію. Оцінка Human Rights Watch — незалежне дослідження конкретних даних. Оцінка української влади відображає ширше уявлення про можливі втрати міста, але не є повністю верифікованим поіменним списком.
Окремі публікації згадували ще вищі цифри, зокрема понад 100 000. Проте такі твердження не мають достатньої незалежної доказової бази, щоб подавати їх як встановлену кількість загиблих.
Чому неможливо назвати точну цифру?
У Маріуполі існує декілька проблем, які унеможливлюють повний підрахунок:
- частина людей могла загинути під зруйнованими будівлями;
- останки могли бути вивезені разом із будівельними уламками;
- поховання здійснювалися в умовах окупації та хаосу;
- частина тіл могла бути кремована або похована без належної ідентифікації;
- доступ незалежних експертів до місць поховань обмежений;
- російська сторона не забезпечує повноцінної прозорості щодо всіх загиблих.
Тому Маріуполь — це не просто місто з великою кількістю загиблих. Це приклад того, як окупація та відсутність незалежного доступу можуть зробити встановлення реального масштабу трагедії практично неможливим.
Джерела:
- Human Rights Watch — Our research shows more than 8,000 killed during the 2022 Mariupol siege.
- Reuters — More than 8,000 killed during 2022 Mariupol siege, 8 February 2024.
- Уповноважений Верховної Ради України з прав людини — дослідження щодо становища національних меншин і корінних народів в умовах окупації.
8. Підтверджені та можливі втрати: як правильно читати статистику?
Щоб не вводити читачів в оману, необхідно розділяти кілька різних категорій.
| Категорія | Що можна стверджувати |
|---|---|
| Підтверджені загиблі цивільні за даними ООН | 17 605 станом на 30.09.2026 |
| Загиблі діти серед підтверджених | 850 |
| Незалежна оцінка втрат Маріуполя | Щонайменше 8 000 загиблих за дослідженням HRW |
| Оцінка української влади щодо Маріуполя | Понад 20 000 загиблих |
| Повна кількість загиблих на окупованих територіях | Не встановлена |
| Загальна кількість усіх цивільних жертв війни | Невідома; фактичні втрати перевищують верифікований мінімум |
Важливе уточнення: 8 000 загиблих у Маріуполі за оцінкою HRW — це не додаткова кількість, яку можна просто додати до 17 605, підтверджених ООН. Частина цих випадків може вже входити до статистики ООН, а частина — ні.
Так само оцінку понад 20 000 загиблих у Маріуполі не можна додавати до 8 000. Це різні оцінки втрат одного міста.
Тому назвати точну кількість усіх загиблих цивільних українців на сьогодні неможливо.
Найбільш відповідальна формула така:
Не менше 17 605 цивільних загиблих підтверджено ООН станом на 30 вересня 2026 року. Реальна кількість значно більша, але повний масштаб втрат на окупованих територіях і в районах інтенсивних бойових дій досі не встановлений.
Це чесніше, ніж називати ефектну, але неперевірену цифру.

9. Чому кількість цивільних жертв продовжує зростати?
За даними Моніторингової місії ООН, 2025 рік став найсмертоноснішим для цивільного населення України з 2022 року.
Упродовж 2025 року HRMMU підтвердила загибель 2 514 цивільних та поранення 12 142 людей.
Для порівняння:
- 2023 рік — 1 974 загиблих і 6 651 поранений;
- 2024 рік — 2 088 загиблих і 9 138 поранених;
- 2025 рік — 2 514 загиблих і 12 142 поранених.
За даними ООН, 97% цивільних втрат, які вдалося підтвердити у 2025 році на території, контрольованій урядом України, стали наслідком атак російських збройних сил.
Це свідчить про погіршення безпекової ситуації для цивільних.
Окрему небезпеку становлять:
- масовані ракетні атаки;
- ударні безпілотники;
- керовані авіабомби;
- артилерійські обстріли;
- атаки по житлових кварталах і критичній інфраструктурі;
- повторні удари по місцях, де працюють рятувальники.
У 2026 році тенденція до високих цивільних втрат збереглася. За даними ООН, лише за перші дев’ять місяців року було підтверджено 2 570 загиблих цивільних.
Це означає, що війна продовжує забирати життя не лише безпосередньо на лінії фронту. Російські далекобійні засоби ураження створюють небезпеку для населення в багатьох регіонах України.
Джерела:
- UN Human Rights Monitoring Mission in Ukraine — 2025 Deadliest Year for Civilians in Ukraine Since 2022, 12 January 2026.
- UN in Ukraine — Civilian Casualties Soar in Ukraine in the First Half of 2026.
10. Інформаційні маніпуляції навколо трагедії: як не стати частиною пропаганди?
Масштабні трагедії під час війни часто стають матеріалом для інформаційних операцій.
Російська пропаганда використовує реальні події, щоб поширювати неправдиві висновки, перекладати відповідальність або дискредитувати Україну.
Але важливо розуміти: маніпуляція не завжди виглядає як відверта вигадка. Часто це реальний факт, до якого додають неправдиву інтерпретацію.
Маніпуляція 1. «Підземна школа була спеціальною військовою базою»
Наразі в перевірених матеріалах, використаних для цієї статті, немає підтверджень, що школа в Комишувасі була військовим об’єктом.
Українські джерела повідомляють, що в ній працював центр допомоги цивільним, а підземне приміщення використовували як укриття.
Якщо з’являються твердження про військове використання об’єкта, вони потребують окремої перевірки.
Маніпуляція 2. «Люди самі винні, що не евакуювалися»
Це спроба перекласти відповідальність із держави-агресора на людей, які залишилися у своєму населеному пункті.
Необхідно враховувати, що люди можуть не мати транспорту, коштів, фізичної можливості виїхати або безпечного місця для евакуації.
Крім того, отримання гуманітарної допомоги не є злочином і не позбавляє людину захисту міжнародного гуманітарного права.
Маніпуляція 3. «Укриття не врятувало — отже, ховатися немає сенсу»
Це небезпечний висновок.
Те, що конкретна споруда не витримала прямого влучання надпотужної авіабомби, не означає, що укриття загалом не працюють.
Різні споруди мають різний рівень захисту. Укриття може істотно зменшити ризик загибелі від уламків, вибухової хвилі та інших чинників.
Проте жодна споруда не дає абсолютної гарантії під час прямого влучання важкого боєприпасу.
Маніпуляція 4. «Усі цифри загиблих — вигадка»
Зворотна маніпуляція — заперечувати підтверджені втрати через те, що остаточна кількість загиблих ще невідома.
Відсутність повного підрахунку не означає відсутності загиблих.
Є підтверджені дані поліції, ДСНС, ООН, правозахисних організацій та незалежних медіа. Їх потрібно використовувати, чітко позначаючи джерело і дату.
Як перевіряти інформацію?
- Шукати першоджерела: Національну поліцію, ДСНС, Запорізьку ОВА, Офіс Президента.
- Перевіряти повідомлення ООН та міжнародних правозахисних організацій.
- Зіставляти дату публікації з датою самої події.
- Не сприймати однакові тексти на десятках сайтів як десятки незалежних підтверджень.
- Перевіряти фото та відео: чи справді вони зроблені в Комишувасі, чи не використовувалися раніше в іншому контексті.
- Не поширювати непідтверджені списки загиблих і зниклих безвісти.
- Розрізняти попередні оцінки, офіційні повідомлення та результати незалежної верифікації.
Окремо потрібно звертати увагу на сайти, які масово генерують матеріали за допомогою ШІ або копіюють новини без перевірки.
Саме по собі використання штучного інтелекту не робить публікацію неправдивою. Але автоматично згенерований текст може містити помилкові дати, вигадані цитати, переплутані населені пункти та цифри, які вже втратили актуальність.
У межах перевірки матеріалів для цієї статті не встановлено доказів, які дозволяли б приписати конкретну публікацію про Комишуваху російській інформаційній операції або назвати певний сайт частиною російської мережі. Такі висновки потребують окремих доказів щодо походження контенту, власників ресурсів та їхньої інфраструктури.
Критичний аналіз означає не відкидати незручну інформацію, а перевіряти її незалежно від того, кому вона вигідна.
Висновок: 42 загиблих — це не просто статистика
Трагедія в Комишувасі — це історія людей, які прийшли по гуманітарну допомогу, сподіваючись отримати найнеобхідніше.
Вони перебували в підземному приміщенні, яке використовувалося як укриття. Але потужність російських авіаційних боєприпасів і характер руйнувань виявилися такими, що споруда не змогла захистити людей.
Станом на 5 листопада 2026 року з-під завалів деблоковано 42 загиблих. Ще 33 людини могли залишатися під уламками. Пошукові роботи тривали, а ідентифікація тіл продовжувалася.
Це не остаточна цифра. І кожна наступна новина про збільшення кількості загиблих — це не просто оновлення статистики. Це ще одна родина, яка може втратити близьку людину.
За даними ООН, від початку повномасштабного вторгнення до 30 вересня 2026 року підтверджено щонайменше 17 605 загиблих цивільних українців. Реальна кількість жертв значно більша, але повний масштаб втрат досі неможливо встановити через окупацію, руйнування населених пунктів і відсутність доступу до багатьох місць трагедій.
Комишуваха вкотре нагадує: війна — це не лише лінія фронту, військова техніка та зведення з поля бою. Це люди, які стоять у черзі за хлібом, рятувальники, які прибувають на виклик, діти, батьки, сусіди та цілі родини.
Міжнародне право передбачає захист цивільного населення. І цей захист не повинен залежати від того, наскільки близько населений пункт розташований до фронту.
Кожен загиблий має ім’я. Кожна родина має право знати правду. А кожен воєнний злочин має бути належно задокументований і розслідуваний.
Джерела та документи
Українські офіційні джерела
- Національна поліція України — Комишуваха. Четверта доба аварійно-рятувальних заходів, 5 листопада 2026 року.
- ГУР МО України — Воєнний злочин Росії у Комишувасі, 3 листопада 2026 року.
- Укрінформ — Підземна школа в Комишувасі не була розрахована на удари трьохтонних ФАБів, 3 листопада 2026 року.
- Укрінформ — Авіаудар по Комишувасі: кількість загиблих зросла до 42, 5 листопада 2026 року.
- Суспільне Запоріжжя — Пошуково-рятувальна операція в Комишувасі.
- Міністерство оборони України — Ера плануючих бомб.
Міжнародні джерела та дослідження
- OHCHR / HRMMU — Civilian Casualties in Ukraine.
- UN Human Rights Monitoring Mission in Ukraine — 2025 Deadliest Year for Civilians in Ukraine Since 2022.
- Human Rights Watch — More Than 8,000 Killed During 2022 Mariupol Siege.
- Reuters / Swissinfo — More Than 8,000 Killed During 2022 Mariupol Siege.
- RUSI — Russia’s Glide Bombs Devastating Ukraine’s Cities on the Cheap.
- Janes — Russia’s Glide-Adapted Version of the FAB-3000 High-Yield Bomb.
- Міжнародний комітет Червоного Хреста — База міжнародного гуманітарного права.
- Римський статут Міжнародного кримінального суду.


