ЯК ЗБЕРЕГТИ СЕБЕ ТА БЛИЗЬКИХ ПІД ЧАС ВІЙНИ: ПРАКТИЧНИЙ ПОСІБНИК ДЛЯ УКРАЇНЦІВ

Блекаути, холодні оселі, нестача води, евакуація, психологічне виснаження та турбота про дітей. Як підготуватися до складних обставин без паніки, зберегти здоров’я і не втратити відчуття опори під ногами.

Війна змінила наше повсякденне життя. Але ми все ще можемо про себе подбати

За роки повномасштабної війни українці навчилися жити в умовах, які ще недавно здавалися немислимими. Ми працюємо під час повітряних тривог, заряджаємо телефони від павербанків, пристосовуємося до відключень електроенергії, шукаємо воду, облаштовуємо тимчасові домівки й намагаємося підтримувати дітей, батьків та близьких.

Для когось війна означає регулярні блекаути й порушення звичного ритму життя. Для когось — життя поруч із лінією фронту. А для багатьох — втрату дому, вимушений переїзд, розлуку з рідними, невизначеність і постійне відчуття, що ґрунт під ногами може зникнути будь-якої миті.

У таких обставинах важливо не лише знати, як діяти під час надзвичайної ситуації. Не менш важливо зберігати фізичне та психологічне здоров’я, підтримувати близьких і мати зрозумілий план дій.

Цей матеріал не про те, як підготуватися до найгіршого. Він про те, як зробити повсякденне життя безпечнішим, зменшити ризики та повернути собі хоча б частину контролю над обставинами.

Підготовка — це не паніка. Це турбота про себе, свою родину й можливість діяти тоді, коли ситуація стає складною.

1. Домашня готовність: що варто підготувати заздалегідь

Надзвичайні ситуації рідко залишають достатньо часу на спокійні збори. Тому основні речі краще підготувати заздалегідь, не чекаючи повідомлень про евакуацію чи тривалого відключення комунальних послуг.

Не обов’язково купувати все одразу. Можна поступово сформувати домашній резерв, орієнтуючись на кількість людей у родині, їхній вік, стан здоров’я та індивідуальні потреби.

Що має бути вдома

Базовий резерв бажано сформувати з таких категорій:

  • питна та технічна вода;
  • продукти тривалого зберігання;
  • необхідні медикаменти та аптечка;
  • ліхтарики, батарейки, павербанки;
  • засоби зв’язку та резервне джерело інформації;
  • теплий одяг, ковдри, спальники;
  • засоби гігієни;
  • документи та копії важливих паперів;
  • готівка на випадок перебоїв із банківськими сервісами;
  • речі для дітей, людей старшого віку, людей з інвалідністю та домашніх тварин.

Окремо варто домовитися з близькими про план зв’язку: кому телефонувати, де зустрічатися, якщо мобільна мережа не працюватиме, хто допомагатиме маломобільним членам родини.

ДСНС рекомендує заздалегідь мати запаси води, їжі, ліків, засобів освітлення та підготувати речі на випадок евакуації. Важливо адаптувати цей перелік до реальних потреб конкретної сім’ї, а не збирати універсальний набір без урахування обставин.

2. Як пережити блекаут: світло, зв’язок і безпека

Відсутність електроенергії — це не лише незручність. Тривале знеструмлення може вплинути на водопостачання, опалення, роботу ліфтів, медичного обладнання, холодильників, банківських терміналів та мобільного зв’язку.

Тому до можливого блекауту краще підготуватися заздалегідь.

Освітлення

Для домашнього використання варто мати:

  • акумуляторні ліхтарики;
  • налобний ліхтарик, щоб звільнити руки;
  • запас батарейок відповідного типу;
  • зарядні лампи;
  • павербанки;
  • за можливості — зарядну станцію.

Свічки не варто вважати основним засобом освітлення. Вони створюють ризик пожежі, особливо якщо вдома є діти, домашні тварини або людина засинає від утоми.

Якщо все ж використовуєте свічки, ставте їх лише на стійку негорючу поверхню, подалі від штор, паперу та інших легкозаймистих предметів. Не залишайте відкритий вогонь без нагляду.

Зв’язок та інформація

Завчасно завантажте на телефон:

  • застосунок «Повітряна тривога»;
  • офіційні контакти місцевої влади та екстрених служб;
  • офлайн-карти свого міста й регіону;
  • важливі номери телефонів;
  • копії документів та медичних призначень.

Корисно мати невеликий радіоприймач на батарейках або з автономним живленням. Він може стати джерелом інформації, якщо мобільний інтернет та зв’язок будуть недоступні.

Під час відключення електроенергії за можливості економте заряд телефону: зменште яскравість екрана, вимкніть непотрібні функції, користуйтеся режимом енергозбереження.

Якщо мобільний оператор не працює, спробуйте скористатися національним роумінгом, якщо він доступний у вашій місцевості.

Генератори, газові пальники та зарядні станції: важливі правила

Тут не можна покладатися на принцип «якось воно буде». Неправильне використання альтернативних джерел живлення та обігріву може спричинити пожежу або смертельне отруєння чадним газом.

Генератор:

  • використовуйте лише на відкритому повітрі;
  • не запускайте його в квартирі, будинку, підвалі, гаражі чи на балконі;
  • розміщуйте подалі від дверей, вікон і вентиляційних отворів відповідно до інструкції виробника та рекомендацій ДСНС;
  • не заправляйте генератор під час роботи або поки двигун не охолов;
  • не зберігайте пальне в житлових приміщеннях;
  • не перевантажуйте генератор і не змінюйте схему підключення самостійно.

Чадний газ не має кольору й запаху. Людина може не помітити отруєння вчасно.

Газові туристичні пальники:

Не використовуйте їх для обігріву приміщення. Газовий пальник призначений для приготування їжі відповідно до інструкції виробника, а не для тривалого горіння в закритій кімнаті. Не використовуйте такі прилади в наметах, підвалах чи інших непровітрюваних просторах.

Зарядні станції та павербанки:

  • дотримуйтеся інструкції виробника;
  • використовуйте відповідні зарядні пристрої;
  • не накривайте обладнання під час роботи;
  • не розміщуйте його біля джерел тепла та вологи;
  • не використовуйте пошкоджені кабелі й акумулятори.

Для багатоквартирних будинків зарядна станція часто є безпечнішою альтернативою побутовому генератору, але й вона потребує правильного використання.

3. Якщо немає опалення: як зберегти тепло та не допустити переохолодження

Фоторепортаж hromadske

Фоторепортаж hromadske

Відсутність опалення взимку може становити серйозну загрозу здоров’ю, особливо для маленьких дітей, людей старшого віку, людей із хронічними захворюваннями та тих, хто має обмежену рухливість.

Найважливіше — не чекати, поки оселя стане критично холодною.

Як зберегти тепло в квартирі чи будинку

  1. Оберіть одну, бажано невелику кімнату, у якій перебуватиме родина.
  2. Зачиніть двері в інші приміщення.
  3. Перевірте вікна та двері на наявність протягів.
  4. Використовуйте щільні штори, ковдри або спеціальні ущільнювачі.
  5. Одягайтеся шарами: термобілизна, светр, теплий верхній одяг.
  6. Не забувайте про теплі шкарпетки, шапку та захист шиї.
  7. Підкладайте під ноги килимки, каремати або ковдри, щоб зменшити втрату тепла через підлогу.
  8. Використовуйте грілку з теплою, але не окропом, водою.

МВС також рекомендує перебувати в одному приміщенні, утеплювати вікна й двері та використовувати кілька шарів одягу. Легкі рухи допомагають підтримувати тепло, якщо стан здоров’я дозволяє.

Не потрібно намагатися обігріти всю квартиру за будь-яку ціну. Краще зосередити зусилля на одному приміщенні та заздалегідь оцінити, чи можна тимчасово перебратися до родичів, знайомих або в місце з опаленням.

Чого категорично не можна робити

  • Не грійте квартиру газовою плитою або духовкою.
  • Не використовуйте мангали, вугілля чи відкритий вогонь у приміщенні.
  • Не запускайте генератор на балконі або в гаражі.
  • Не перекривайте вентиляційні канали.
  • Не залишайте саморобні обігрівачі без нагляду.
  • Не засинайте поруч із відкритим полум’ям або небезпечними нагрівальними приладами.

Це не перебільшення. Отруєння чадним газом може розвиватися непомітно.

Ознаки можливого отруєння чадним газом: головний біль, нудота, запаморочення, слабкість, сонливість, порушення координації. Якщо є підозра на отруєння, потрібно негайно вийти на свіже повітря, не повертатися до небезпечного приміщення та викликати допомогу за номером 112 або 103.

Як розпізнати переохолодження

Серед можливих ознак:

  • сильне тремтіння;
  • холодна та бліда шкіра;
  • порушення координації;
  • сповільнена або нерозбірлива мова;
  • сонливість;
  • сплутаність свідомості;
  • поверхневе або повільне дихання.

Якщо ви помітили такі симптоми в себе чи іншої людини:

  • перемістіть людину в сухе й тепле місце;
  • зніміть мокрий одяг;
  • укрийте ковдрами, утепліть голову та шию;
  • якщо людина при свідомості й може ковтати, запропонуйте теплий солодкий напій;
  • зверніться по медичну допомогу.

Не розтирайте кінцівки, не намагайтеся зігріти людину різко гарячою ванною та не давайте алкоголь. За вираженого переохолодження потрібна невідкладна медична допомога.

Поради щодо профілактики та ознак переохолодження опубліковані Міністерством охорони здоров’я України.

4. Вода: скільки потрібно мати та як її правильно зберігати

Вода — одна з перших речей, про які потрібно подбати під час підготовки до надзвичайної ситуації.

Без водопостачання складно не лише пити й готувати їжу. Вода потрібна для миття рук, санітарних потреб, догляду за дітьми, людьми старшого віку та хворими.

World Central Kitchen — Water in Ukraine

Скільки води потрібно

Для базового планування можна орієнтуватися на рекомендацію ДСНС щодо запасу питної води в укритті — приблизно 2 літри на людину на добу. Це мінімальний орієнтир саме для питної води, а не повна добова потреба в усій воді для пиття, приготування їжі та гігієни.

Потреба може бути більшою залежно від температури, фізичної активності, віку, стану здоров’я та особливих обставин.

Розрахунок для родини варто робити за кількістю людей і тривалістю можливого перебою.

Наприклад, для сім’ї з трьох осіб мінімальний запас питної води на три доби за нормою 2 літри становитиме 18 літрів. Окремо потрібно передбачити технічну воду для побутових потреб.

Як зберігати воду

  • Використовуйте чисті харчові ємності з кришками.
  • Не зберігайте питну воду в тарі з-під побутової хімії.
  • Підписуйте ємності: «Питна», «Технічна», «Для господарських потреб».
  • Тримайте воду подалі від сонця, джерел тепла та хімічних речовин.
  • Регулярно оновлюйте домашній запас.
  • Не змішуйте питну воду з технічною.

МОЗ рекомендує зберігати воду в закритих ємностях і робити запас на 2–3 доби. Воду з відкритих водойм не можна використовувати для пиття без належної обробки.

Якщо централізоване водопостачання припинилося

Найкраще використовувати бутильовану воду або воду з гарантовано безпечного джерела.

Якщо є сумніви щодо якості води, дотримуйтеся повідомлень місцевої влади та рекомендацій санітарних служб.

Кип’ятіння допомагає знищити багато хвороботворних мікроорганізмів, але не видаляє всі хімічні забруднювачі. Якщо є підозра на хімічне або радіаційне забруднення, кип’ятіння не робить воду безпечною. У такому випадку необхідно користуватися лише рекомендованим джерелом води та виконувати офіційні вказівки.

Не варто покладатися на воду з калюж, відкритих водойм або невідомих джерел.

5. Продукти: як сформувати запас без зайвих витрат

Домашній запас продуктів має бути не величезним складом, а продуманим резервом, який дозволить родині харчуватися кілька днів, якщо магазини не працюватимуть або не буде можливості приготувати їжу.

Найкраще поступово купувати продукти, які ви й так споживаєте, але з тривалішим терміном зберігання.

Портал Києва — продуктові набори для переселенців

Що варто мати

Продукти, які не потребують приготування:

  • консерви з м’яса, риби та бобових;
  • галети, сухарі, хлібці;
  • горіхи та сухофрукти;
  • енергетичні батончики;
  • арахісова паста;
  • сухі сніданки;
  • дитяче харчування, якщо воно потрібне;
  • продукти спеціального призначення для людей із певними дієтичними потребами.

Продукти для приготування за наявності безпечного джерела тепла:

  • крупи;
  • макарони;
  • бобові;
  • супи швидкого приготування;
  • консервовані овочі;
  • олія;
  • чай;
  • цукор;
  • сухе молоко або альтернативи, якщо вони вам підходять.

Не забувайте про продукти для немовлят, людей із діабетом, алергіями, хронічними захворюваннями або особливими харчовими потребами.

Як зберігати продукти під час блекауту

Коли зникає електроенергія, не поспішайте відкривати холодильник. Що рідше ви його відкриваєте, то довше всередині зберігається холод.

За рекомендаціями Центрів контролю та профілактики захворювань США (CDC):

  • холодильник за зачинених дверцят може зберігати безпечну температуру приблизно до 4 годин;
  • повна морозильна камера — приблизно до 48 годин;
  • напівпорожня морозильна камера — приблизно до 24 годин.

Ці строки передбачають, що дверцята не відкриваються, а температура всередині залишається в безпечних межах.

Швидкопсувні продукти, які перебували без належного охолодження понад рекомендований час, краще викинути. Не перевіряйте їхню безпечність на смак чи запах: небезпечні бактерії не завжди змінюють зовнішній вигляд їжі.

Якщо є термометр для холодильника, використовуйте його. Безпечна температура зберігання охолоджених продуктів — не вище 4 °C.

6. Аптечка та ліки: що потрібно підготувати

Медикаменти — це не та категорія, де варто купувати все підряд «про всяк випадок». Аптечка має відповідати реальним потребам людей, які живуть у вашому домі.

Особливо важливо завчасно подбати про ліки, які людина приймає постійно.

Базова домашня аптечка

Залежно від потреб родини можна передбачити:

  • термометр;
  • стерильні бинти та марлеві серветки;
  • пластирі різних розмірів;
  • антисептичний засіб для обробки шкіри;
  • одноразові рукавички;
  • засіб для промивання ран відповідно до рекомендацій медичних фахівців;
  • жарознижувальний і знеболювальний препарат;
  • антигістамінний препарат, якщо він потрібен членам родини;
  • засоби для регідратації;
  • індивідуальні препарати, призначені лікарем.

Цей перелік не замінює консультації лікаря чи фармацевта. Не слід самостійно призначати собі антибіотики, змінювати дозування рецептурних препаратів або використовувати ліки з невідомим складом.

Запас постійних ліків

Якщо ви або хтось із близьких регулярно приймає медикаменти:

  1. Підготуйте запас, наскільки це дозволяють призначення лікаря та правила відпуску препарату.
  2. Зберігайте ліки в оригінальному пакуванні.
  3. Зробіть список назв препаратів, дозувань і часу прийому.
  4. Збережіть копії рецептів та медичних призначень.
  5. Перевіряйте терміни придатності.
  6. Заздалегідь дізнайтеся, де можна отримати необхідні препарати в разі переїзду.

Окремо зверніть увагу на препарати, які потребують зберігання в холодильнику. Для них потрібно заздалегідь обговорити з лікарем або фармацевтом допустимі умови зберігання під час тривалого відключення електроенергії. Не всі ліки можна просто охолодити в будь-який спосіб або заморозити.

Для людей із хронічними захворюваннями, вагітних, немовлят та людей старшого віку бажано мати окремий індивідуальний план медичного забезпечення.

7. Психічне здоров’я під час війни: як не втратити внутрішню опору

Ми часто говоримо про запаси води, їжі та медикаментів, але забуваємо про ще один важливий ресурс — психічне здоров’я.

Тривале перебування в небезпеці, повітряні тривоги, обстріли, невизначеність, втрата житла, розлука з близькими та постійне очікування поганих новин виснажують нервову систему.

Людина може відчувати тривогу, дратівливість, безсилля, втрату концентрації, порушення сну або емоційне оніміння. Іноді з’являється відчуття, що сил більше немає навіть на звичайні побутові справи.

Це не ознака слабкості. Так психіка може реагувати на тривалий стрес і травматичні події.

ВООЗ та МОЗ України рекомендують підтримувати базові потреби, соціальні зв’язки, обмежувати надмірне споживання тривожних новин і звертатися по фахову допомогу, якщо переживання стають надто сильними або тривалими.

Що допомагає зберігати психологічну стійкість

1. Поверніть собі невеликі щоденні опори.

Навіть коли неможливо планувати життя на місяці вперед, можна спробувати зберегти прості звички:

  • прокидатися приблизно в один час;
  • вчасно їсти;
  • пити достатньо води;
  • робити короткі перерви;
  • виходити на прогулянку, коли це безпечно;
  • підтримувати контакт із близькими.

Режим не вирішує всіх проблем, але створює відчуття певної передбачуваності.

2. Не живіть у новинах цілодобово.

Інформація потрібна, щоб знати про небезпеку та ухвалювати рішення. Але постійне оновлення стрічки не робить людину безпечнішою.

Визначте кілька надійних джерел і перевіряйте повідомлення у визначений час. Під час безпосередньої загрози, звісно, орієнтуйтеся на офіційні сповіщення та вказівки служб.

Не поширюйте неперевірені повідомлення про обстріли, евакуацію, катастрофи чи нібито майбутні відключення. Чутки посилюють тривогу та можуть завдати шкоди.

3. Не вимагайте від себе постійної продуктивності.

У воєнних умовах іноді достатньо виконати найнеобхідніше: поїсти, поспати, подбати про дітей, прийняти ліки, зв’язатися з близькими.

Не кожен день має бути результативним. Відпочинок — не розкіш і не слабкість, а одна з умов відновлення.

4. Говоріть із людьми, яким довіряєте.

Не обов’язково шукати правильні слова. Іноді достатньо сказати: «Мені зараз важко», «Я втомився», «Мені потрібна компанія» або «Побудь зі мною».

Підтримка не завжди означає поради. Часто найкраще, що може зробити близька людина, — вислухати, не знецінювати й не поспішати виправляти чужі почуття.

5. Не соромтеся звертатися до психолога або психотерапевта.

Якщо тривога, безсоння, панічні реакції, нав’язливі спогади, відчуття безнадії чи інші прояви стресу заважають жити, варто звернутися до фахівця.

Якщо з’являються думки про самогубство або заподіяння собі шкоди, потрібна невідкладна допомога. Не залишайте людину саму, якщо є безпосередня небезпека, і телефонуйте 112 або 103.

Як підтримати людину, яка втратила дім

Для багатьох українців дім — це не просто квадратні метри. Це речі, які збиралися роками, фотографії, родинні історії, сусіди, знайомі вулиці, могили рідних, відчуття належності до певного місця.

Коли людина втрачає дім через війну, вона може переживати не лише матеріальну втрату, а й глибоке горе.

У такій ситуації не варто говорити:

  • «Головне, що ти живий».
  • «Зате тепер почнеш нове життя».
  • «Не думай про погане».
  • «Іншим ще важче».
  • «Треба бути сильним».

Навіть якщо ці слова сказані з добрими намірами, вони можуть знецінити біль.

Краще сказати:

  • «Мені шкода, що тобі довелося через це пройти».
  • «Ти маєш право сумувати за своїм домом».
  • «Я поруч. Давай подумаємо, що зараз може полегшити твою ситуацію».
  • «Чим я можу допомогти сьогодні?»
  • «Тобі не потрібно вирішувати все одразу».

Не нав’язуйте людині позитивне мислення. Дайте їй можливість переживати втрату у власному темпі. Допоможіть із конкретними речами: документами, пошуком житла, медичною допомогою, транспортом, оформленням підтримки.

Іноді саме маленькі практичні дії повертають людині відчуття, що вона не залишилася сам на сам із бідою.

8. Як захистити дітей: безпека, довіра та відчуття стабільності

Діти переживають війну інакше, ніж дорослі. Вони можуть не розуміти всіх причин подій, але дуже добре відчувають страх, напруження та емоційний стан батьків.

Дитина може ставити ті самі запитання багато разів, боятися залишатися сама, погано спати, ставати дратівливою або, навпаки, замикатися в собі.

Це не обов’язково означає, що з дитиною щось не так. Часто так проявляється її потреба в безпеці, поясненні та підтримці.

ЮНІСЕФ наголошує на важливості вікових пояснень, збереження щоденних ритуалів, емоційного контакту та уважного ставлення до змін у поведінці дітей.

Як говорити з дитиною про війну

  • Говоріть чесно, але відповідно до віку.
  • Не приховуйте очевидні речі, якщо дитина їх бачить або чує.
  • Не перевантажуйте деталями про загиблих, руйнування та жорстокість.
  • Пояснюйте, що дорослі та відповідні служби роблять усе можливе для безпеки.
  • Дозволяйте дитині ставити запитання.
  • Не сваріть за страх, сльози чи небажання говорити.
  • Не обіцяйте того, чого не можете гарантувати.

Замість «Нічого не станеться» краще сказати: «Я не можу знати всього наперед, але ми маємо план. Я буду поруч і допоможу тобі діяти».

Що допомагає дитині почуватися стабільніше

Навіть у тимчасовому житлі або укритті намагайтеся зберігати прості ритуали:

  • спільний сніданок;
  • читання перед сном;
  • улюблена іграшка поруч;
  • малювання;
  • короткі прогулянки, коли це безпечно;
  • зв’язок із друзями та родичами.

Поясніть дитині, де знаходиться найближче укриття, як діяти під час тривоги та до кого звернутися, якщо вона загубиться.

Для молодших дітей корисно покласти до рюкзака записку з їхнім ім’ям, контактами батьків та важливою інформацією про здоров’я. Дитина старшого віку має знати напам’ять хоча б один номер телефону близької людини.

Коли дитині потрібна допомога спеціаліста

Зверніться до педіатра або дитячого психолога, якщо ви помічаєте тривалі чи виражені зміни:

  • дитина постійно боїться залишатися сама;
  • має регулярні нічні жахи або проблеми зі сном;
  • різко змінилася поведінка;
  • втратила інтерес до звичних занять;
  • стала надмірно агресивною або замкненою;
  • часто скаржиться на біль у животі чи голові без очевидної фізичної причини;
  • повернулася до поведінки, характерної для молодшого віку;
  • не може повернутися до звичного функціонування після пережитих подій.

Не варто самостійно ставити дитині діагноз. Важливо вчасно звернутися до фахівця.

9. Люди старшого віку та люди з інвалідністю: про кого не можна забувати

Під час тривалих відключень електроенергії, води та опалення особливо вразливими стають люди, які не можуть швидко пересуватися, самостійно евакуюватися або забезпечити собі необхідні умови.

Якщо серед ваших сусідів або знайомих є люди старшого віку, люди з інвалідністю чи хронічними захворюваннями, домовтеся про просту систему взаємодопомоги.

Перевіряйте:

  • чи є в людини вода, їжа та необхідні ліки;
  • чи заряджений телефон;
  • чи може вона самостійно дістатися укриття;
  • чи має допомогу під час евакуації;
  • чи є доступ до медичного обладнання, яке потребує електроживлення;
  • чи знає вона, кому телефонувати в разі небезпеки.

Якщо людина користується інвалідним візком, слуховим апаратом, кисневим концентратором або іншим обладнанням, заздалегідь продумайте альтернативне живлення, транспортування та допомогу.

Не варто чекати моменту, коли людина сама попросить про допомогу. Іноді вона просто не має сил або можливості це зробити.

10. Евакуація: як підготуватися та що потрібно знати

Евакуація — це не поразка, не зрада дому й не прояв слабкості. Це спосіб зберегти життя, коли перебування в певному місці стає небезпечним.

Рішення залишити дім може бути дуже важким. Особливо для тих, хто вже пережив вимушене переміщення або втратив житло раніше.

Але важливо пам’ятати: жодна річ не варта людського життя. Якщо офіційні служби повідомляють про обов’язкову евакуацію або безпосередню загрозу, не відкладайте виїзд без вагомої причини.

Nippon.com / Reuters — українські родини на вокзалі

Коли варто серйозно розглядати евакуацію

  • оголошено обов’язкову евакуацію;
  • бойові дії наближаються до населеного пункту;
  • регулярно пошкоджується критична інфраструктура;
  • немає стабільного доступу до води, тепла, електроенергії або медичної допомоги;
  • виникає загроза для дітей, людей старшого віку чи людей із хронічними захворюваннями;
  • місцеві служби попереджають про небезпечну ситуацію.

Не потрібно чекати, поки всі ризики стануть очевидними. План евакуації краще мати заздалегідь.

Тривожна валіза: що взяти із собою

Зберіть речі так, щоб їх можна було швидко взяти й перенести самостійно.

Документи:

  • паспорти та свідоцтва про народження;
  • документи про освіту, право власності та інші важливі папери;
  • медичні документи, рецепти та довідки;
  • документи дітей;
  • контакти близьких людей;
  • копії документів у паперовому й електронному вигляді.

Зберігайте оригінали у водонепроникному пакеті або папці.

Зв’язок та гроші:

  • телефон;
  • зарядний пристрій;
  • павербанк;
  • готівка;
  • банківські картки;
  • список важливих номерів на папері.

Одяг та гігієна:

  • кілька комплектів білизни;
  • шкарпетки;
  • зручне взуття;
  • сезонний одяг;
  • засоби особистої гігієни;
  • рушник;
  • вологі серветки;
  • засоби жіночої гігієни, якщо потрібні.

Їжа та вода:

  • питна вода;
  • продукти, які не потребують приготування;
  • невеликий запас їжі для дітей;
  • посуд та пляшка для води.

Медикаменти:

  • необхідні постійні препарати;
  • індивідуальна аптечка;
  • медичні призначення;
  • інформація про алергії та важливі діагнози.

Для дітей:

  • улюблена іграшка;
  • невеликий плед;
  • змінний одяг;
  • необхідне харчування;
  • ліки;
  • записка з контактами батьків.

Для домашніх тварин:

  • переноска або повідець;
  • запас корму;
  • вода;
  • ветеринарний паспорт;
  • необхідні препарати;
  • засоби гігієни.

Не намагайтеся вмістити все майно в одну валізу. Найважливіше — документи, ліки, вода, зв’язок і речі, без яких людина не зможе безпечно прожити перші дні.

Що зробити перед виїздом

Якщо це не суперечить терміновим вказівкам рятувальників і у вас є час:

  • повідомте близьким, куди прямуєте;
  • перевірте документи всіх членів родини;
  • вимкніть електроприлади;
  • перекрийте газ і воду, якщо це безпечно та передбачено правилами;
  • зачиніть вікна й двері;
  • не залишайте ввімкненими небезпечні нагрівальні прилади;
  • візьміть необхідні ліки та воду;
  • допоможіть сусідам, які не можуть виїхати самостійно.

Не повертайтеся до небезпечної зони за речами без дозволу відповідних служб.

Як організувати виїзд

Перед евакуацією уточніть у місцевої влади або на офіційній гарячій лінії:

  • звідки відбувається організований виїзд;
  • чи є транспорт;
  • куди саме прибувають евакуйовані;
  • чи передбачене тимчасове житло;
  • як перевозять маломобільних людей;
  • чи можна взяти домашніх тварин;
  • де отримати допомогу після прибуття.

Не користуйтеся неперевіреними пропозиціями перевезення від незнайомих осіб. Не публікуйте в соціальних мережах маршрути евакуаційних колон, точні місця збору чи іншу інформацію, яка може створити додаткову небезпеку.

ДСНС рекомендує орієнтуватися на повідомлення місцевої влади, офіційні канали оповіщення та визначені місця збору.

11. Куди звертатися, якщо потрібна допомога

У складних обставинах важливо знати не лише, що робити, а й де шукати підтримку.

Нижче — контакти державних служб та гуманітарних організацій, які можуть допомогти з різними питаннями.

Екстрені служби України

  • 112 — єдиний номер повідомлення про надзвичайні ситуації.
  • 101 — Державна служба України з надзвичайних ситуацій.
  • 102 — Національна поліція.
  • 103 — екстрена медична допомога.
  • 104 — аварійна газова служба.

Якщо існує безпосередня загроза життю, не відкладайте звернення до екстрених служб.

Гаряча лінія з питань евакуації та кризових ситуацій — 1548

<PRIVATE_PERSON> — цілодобова державна гаряча лінія, куди можна звертатися з питань:

  • евакуації з небезпечних територій;
  • пошуку інформації про тимчасове житло;
  • підтримки внутрішньо переміщених осіб;
  • гуманітарної допомоги;
  • виплат та інших кризових питань.

Телефон: 1548.

Додаткові канали зв’язку: +380 96 078 8433 (Viber, WhatsApp, Telegram).

Сайт: https://1548.gov.ua/

Український Червоний Хрест

Український Червоний Хрест надає гуманітарну допомогу, підтримку постраждалим від війни, психосоціальну допомогу, проводить навчання з першої допомоги та реалізує інші програми залежно від регіону.

З питань психосоціальної підтримки:

  • 0 800 332 656 — загальнонаціональна гаряча лінія;
  • електронна пошта: pss@redcross.org.ua.

Графік роботи лінії: понеділок–п’ятниця, 09:00–18:00.

Офіційний сайт: https://redcross.org.ua/

Щоб дізнатися про доступні програми у своєму місті чи області, звертайтеся до місцевої організації Червоного Хреста.

Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН / UNHCR)

Організація надає інформацію та консультації для внутрішньо переміщених осіб, біженців, людей, які повертаються в Україну, та інших постраждалих від війни.

Можна звернутися з питань:

  • допомоги для ВПО;
  • юридичних консультацій;
  • документів;
  • доступних програм підтримки;
  • повернення та реінтеграції.

Гаряча лінія: 0 800 307 711.

Графік роботи: понеділок–п’ятниця, 09:00–18:00.

Офіційна інформація: https://help.unhcr.org/ukraine/

ЮНІСЕФ (UNICEF)

ЮНІСЕФ працює над захистом дітей та підтримкою сімей, які постраждали від війни. На ресурсах організації можна знайти рекомендації щодо психологічної підтримки дітей, здоров’я, освіти, безпеки та догляду.

Корисні матеріали для батьків:
https://www.unicef.org/ukraine/parents-children-support-during-military-actions

Міжнародна організація з міграції (МОМ / IOM)

МОМ працює з питаннями міграції, переміщення, захисту та підтримки постраждалого населення. Інформацію про актуальні програми допомоги в Україні варто перевіряти на офіційних ресурсах організації.

Офіційний сайт: https://ukraine.iom.int/

Інші корисні ресурси

  • ДСНС України: https://dsns.gov.ua/ — правила безпеки, дії під час надзвичайних ситуацій, евакуація.
  • МОЗ України: https://moz.gov.ua/ — медичні рекомендації та інформація про здоров’я.
  • ВООЗ: https://www.who.int/ukraine — інформація про охорону здоров’я та гуманітарну підтримку.
  • Довідка.інфо: https://dovidka.info/ — практичні інструкції з безпеки, підготовки до надзвичайних ситуацій та дій під час війни.
  • Платформа єДопомога: https://edopomoga.gov.ua/ — інформація про доступні види допомоги.

Важливо: наявність організації в цьому переліку не означає, що кожна програма допомоги доступна в усіх регіонах або кожній людині. Умови, обсяги підтримки та контакти можуть змінюватися. Перевіряйте інформацію на офіційних сайтах і сторінках організацій.

12. Взаємодопомога: чому важливо не залишатися наодинці

Війна показала, наскільки важливими можуть бути люди поруч.

Сусід, який перевірить, чи все гаразд. Людина, яка допоможе зарядити телефон. Волонтер, який привезе воду. Знайомий, який знайде транспорт для евакуації. Незнайомець, який просто допоможе донести речі.

Це не дрібниці. Це те, з чого складається людська підтримка.

Якщо маєте можливість, створіть невелику мережу взаємодопомоги у своєму будинку, під’їзді чи громаді.

Домовтеся:

  • хто перевіряє самотніх людей старшого віку;
  • хто може допомогти з транспортом;
  • хто має можливість заряджати телефони;
  • де можна отримати воду;
  • кому потрібна допомога з ліками;
  • хто може допомогти під час евакуації.

Не обов’язково бути волонтером великої організації, щоб бути корисним. Іноді одна вчасна дія має величезне значення.

Водночас важливо не наражати себе та інших на небезпеку. Не заходьте в пошкоджені будівлі, не торкайтеся невідомих предметів і не намагайтеся самостійно розміновувати території. У разі виявлення підозрілого предмета відійдіть на безпечну відстань і повідомте 101 або 102.

Наостанок. Ми не можемо контролювати все, але можемо не залишати одне одного

Війна забрала в багатьох людей те, що раніше здавалося незмінним: домівки, звичне життя, роботу, плани, відчуття безпеки. Іноді людина змушена починати все спочатку, не маючи навіть найнеобхіднішого.

Тому розмови про підготовку, запаси й безпеку не повинні перетворюватися на ще одне джерело страху. Не потрібно вимагати від себе ідеальної готовності до всіх можливих сценаріїв. Не потрібно купувати речі, які не по кишені, або звинувачувати себе за те, що чогось немає.

Почніть із малого: перевірте документи, підготуйте необхідні ліки, поповніть запас води, зарядіть павербанк, домовтеся з близькими про зв’язок. Знайдіть контакти служб допомоги. Подумайте, кому з ваших сусідів може знадобитися підтримка.

І не забувайте про себе.

Ви маєте право втомлюватися, сумувати, боятися, просити про допомогу й не бути сильними щохвилини. Турбота про власне здоров’я — не егоїзм. Це можливість мати сили підтримувати тих, хто поруч.

Ми не знаємо всіх обставин, які можуть чекати на нас завтра. Але можемо зробити сьогодні трохи безпечнішим, трохи зрозумілішим і трохи людянішим.

Дім — це не лише стіни. Це люди, зв’язки, пам’ять і відчуття, що ти комусь потрібен. І навіть коли війна забирає звичну опору, ми можемо допомагати одне одному знаходити нову.

Бережіть себе. Дбайте про близьких. І не залишайте людей поруч наодинці з бідою.


Джерела та матеріали для перевірки

  1. Державна служба України з надзвичайних ситуацій — Безпека в умовах війни.
  2. ДСНС — Контакти екстрених служб.
  3. Міністерство внутрішніх справ України — Як зберігати тепло вдома за відсутності електроенергії та опалення.
  4. Міністерство охорони здоров’я України — Як уникнути переохолодження в умовах війни.
  5. МОЗ України — Рекомендації для населення під час воєнного стану.
  6. МОЗ України — Як впоратися зі стресом під час війни.
  7. ЮНІСЕФ — Підтримка батьків та дітей під час війни.
  8. ЮНІСЕФ — Ментальне здоров’я дітей під час війни: поради батькам та опікунам.
  9. Український Червоний Хрест — Психічне здоров’я та психосоціальна підтримка.
  10. ВООЗ — Рекомендації щодо готовності систем водопостачання, санітарії та гігієни в умовах війни в Україні.
  11. CDC — Як зберегти безпечність продуктів після надзвичайної ситуації.
  12. УВКБ ООН — Контакти та допомога в Україні.
  13. Державна гаряча лінія з кризових питань — 1548.
  14. Міжнародний комітет Червоного Хреста — Інформація для людей, які постраждали від збройного конфлікту в Україні.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Прокрутка до верху