Його серце билося заради тих, хто не може попросити про допомогу: історія Джессі Адамса

Його серце билося заради тих, хто не може попросити про допомогу: історія Джессі Адамса

Канадський волонтер Джессі Адамс, співзасновник RainCoast Dog Rescue Society, загинув 25 жовтня 2026 року в Краматорську під час евакуації тварин. Російський FPV-дрон атакував автомобіль, у якому перебували врятовані тварини. Джессі дістав тяжкі поранення. Попри екстрену операцію та зусилля медиків, його життя не вдалося врятувати.

Він приїхав до України з Канади, подолавши тисячі кілометрів, щоб допомагати тим, хто опинився в епіцентрі війни. Він працював поруч з українськими рятувальниками, виїжджав у прифронтові населені пункти, евакуював собак і котів, допомагав місцевим жителям та підтримував тих, хто через російську агресію втратив дім і можливість подбати про своїх тварин.

Для нього порятунок не був красивим словом у дописах. Це була щоденна робота — важка, виснажлива й небезпечна.

За повідомленнями організацій, з якими співпрацював Джессі, завдяки його участі було врятовано сотні тварин. І за кожним таким порятунком стояло чиєсь життя, яке могло обірватися під обстрілами, чиєсь маленьке тіло, що тремтіло від страху, і чиясь надія знову опинитися в безпеці.

Історія Джессі Адамса — це історія людини, яка не залишилася осторонь чужого болю. Історія милосердя, яке перетнуло океан, і мужності, що не потребувала гучних слів.

Ким був Джессі Адамс до того, як приїхав рятувати тварин в Україну?

Джессі Адамс жив у канадській провінції Британська Колумбія. Він був співзасновником RainCoast Dog Rescue Society — благодійної організації з Вікторії на острові Ванкувер, яка допомагає покинутим, безпритульним, занедбаним і постраждалим від жорстокого поводження собакам та котам.

Організацію заснували у 2014 році. Від самого початку її діяльність ґрунтувалася на простій, але принциповій ідеї: тварини заслуговують на допомогу незалежно від віку, породи, стану здоров’я чи обставин, у яких опинилися.

RainCoast Dog Rescue Society працює завдяки волонтерам і підтримці небайдужих людей. Організація займається порятунком і реабілітацією тварин, допомагає знаходити їм нові родини, підтримує програми тимчасової опіки та розвиває просвітницькі ініціативи у сфері добробуту тварин.

Це була не просто діяльність із пошуку домівок для собак і котів. Джессі розумів, що доля тварини часто нерозривно пов’язана з долею людини.

Коли родина переживає кризу, втрачає житло або опиняється у складних життєвих обставинах, домашня тварина залишається її близьким другом, джерелом підтримки та емоційної рівноваги. Допомогти людині зберегти можливість піклуватися про свого улюбленця — це теж порятунок.

Саме такий підхід відзначають і партнери RainCoast.

У відкритому листі пам’яті Джессі організація PHS Community Services Society згадувала його допомогу людям, які переживали бездомність, бідність, хвороби, психологічні травми або нестабільність житла. Через RainCoast він допомагав фінансувати невідкладне ветеринарне лікування, забезпечував тварин кормом і необхідними речами, підтримував тимчасове утримання та пошук нових домівок.

Для Джессі захист тварин не існував окремо від співчуття до людей. Він бачив зв’язок між ними й намагався підтримувати обох.

Джерела:

Людина, яка їхала туди, де допомога була потрібна найбільше

Колеги Джессі згадують його як надзвичайно енергійну людину, яка не чекала, поки хтось інший візьме на себе складне завдання.

В інтерв’ю канадському виданню Global News виконавча директорка Victoria Humane Society Пенні Стоун назвала його людиною, яка завжди була готова діяти там, де потрібна допомога.

За її словами, Джессі був невтомним: якщо десь виникала потреба рятувати тварин, він намагався долучитися. Його робота не обмежувалася Канадою. Він їздив до Кабула, неодноразово приїжджав в Україну, допомагав у складних ситуаціях та підтримував невеликі громади.

У спогадах колег є й деталі, які дозволяють побачити за волонтером живу людину. Пенні Стоун розповідала, що в Україні Джессі допомагав рятувати не лише собак і котів, а й левів, тигрів, свиней, кіз та інших тварин. Він ділився історіями своїх місій, а колеги стежили за його пригодами й обговорювали їх.

Вона згадувала його як людину, яка не відмовлялася допомогти через те, що тварина була надто маленькою, великою, наляканою чи складною в поведінці.

Для нього кожна потребувала уваги.

«Він просто був тією людиною, яка з’являлася там, де була потрібна», — таким був зміст спогадів Пенні Стоун, оприлюднених Global News.

Джерело: Global News — B.C. Man Who Started Dog Rescue Killed While Saving Animals in Ukraine.

Україна була для нього не чужою країною

У цій історії є особлива деталь: за інформацією самого RainCoast Dog Rescue Society, Джессі мав українське коріння.

Цей факт не дозволяє нам стверджувати, що саме він був єдиною причиною його рішення приїхати до України. Однак він додає важливий контекст до його участі в допомозі українцям і тваринам після початку повномасштабного російського вторгнення.

Для нього Україна не була лише далекою точкою на карті, де відбувалася чужа війна. У 2022 році він уже був тут, допомагав людям, які рятувалися від вторгнення, та тваринам, яких вони намагалися вивезти в безпечні місця.

У квітні 2022 року Джессі вирушив до кордону України та Румунії, щоб приєднатися до міжнародної коаліції зоорятувальників, ветеринарних техніків і лікарів із Румунії, США, Канади та інших країн.

Їхнім завданням була допомога українським біженцям, які залишали країну разом зі своїми домашніми улюбленцями.

Для багатьох людей евакуація була не просто дорогою до іншої країни. Вона означала втрату дому, роботи, звичного життя, а іноді й близьких. Водночас вони намагалися врятувати тварин, які залежали від них і не могли самостійно подбати про власну безпеку.

На кордоні команда допомагала забезпечувати тварин:

  • ветеринарними оглядами;
  • вакцинацією та мікрочипуванням;
  • антибіотиками й засобами проти паразитів за ветеринарними показаннями;
  • кормом та іншими необхідними речами;
  • тимчасовим розміщенням;
  • документами для подальшої подорожі до країн Європи та інших держав.

Це була практична допомога, яка дозволяла родинам продовжувати шлях разом із тваринами, а не залишати їх через відсутність документів, лікування чи ресурсів.

Джессі також допомагав закуповувати ветеринарні препарати, вакцини, корм для собак і котів та інші матеріали. Разом із представниками Street Dog Coalition і за підтримки партнерів ці запаси доставляли в Україну, де вони були потрібні місцевим притулкам, родинам і рятувальникам.

Особливо важливою стала підтримка українських організацій, які працювали у східних регіонах країни й уже тоді стикалися з наслідками війни.

Джерело: RainCoast Dog Rescue Society — Ukraine Mission 1.

Від допомоги на кордоні до евакуацій у прифронтових містах

Перші місії Джессі в Україні були пов’язані з допомогою біженцям та доставленням необхідних ресурсів. Згодом його участь у порятунку тварин продовжилася вже в умовах, де небезпека була безпосередньою.

Він співпрацював з українськими зоозахисниками, зокрема з командою громадської організації «Порятунок тварин Харків» — Animal Rescue Kharkiv.

Ця команда працює з тваринами, які залишаються в населених пунктах поблизу лінії фронту, переживають обстріли або потребують евакуації через бойові дії.

Для таких місій недостатньо лише бажання допомогти. Потрібні транспорт, обладнання, переноски, корм, ветеринарні засоби, координація з місцевими рятувальниками та розуміння того, як діяти в небезпечних умовах.

Тварини не розуміють, чому вибухають ракети, чому руйнуються будинки або чому люди раптово залишають свої домівки. Вони можуть ховатися, тікати, отримувати поранення, залишатися без води та їжі.

Часто евакуація означає необхідність знайти тварину в покинутому будинку, вивезти її з небезпечної території, надати допомогу й доправити в місце, де вона зможе перебувати в безпеці.

Джессі долучався до таких виїздів разом з українськими волонтерами. Він не намагався замінити собою місцевих рятувальників — він працював поруч із ними, використовуючи власний досвід і ресурси, щоб допомогти зробити більше.

Його робота стала прикладом міжнародної солідарності, у якій люди з різних країн об’єднуються заради конкретної мети: зберегти життя.

Остання місія Джессі Адамса: евакуація тварин із Краматорська

Наприкінці жовтня 2026 року Джессі знову працював на сході України.

20 жовтня він опублікував повідомлення про роботу в Краматорську — місті Донецької області, яке зазнає російських атак і залишається важливим пунктом для гуманітарної допомоги та евакуації.

У своєму дописі він розповів, що команда допомогла евакуювати 80 собак і котів.

Джессі наголошував, що тварини не розуміють, що таке війна. Вони стають невинними жертвами вторгнення, а щоденні атаки дронами, бомбардування й ракетні удари загрожують не лише людям, а й тваринам.

Він писав, що йому боляче усвідомлювати необхідність такої роботи, але водночас він вважав за честь бути частиною команди, яка допомагає тваринам отримати шанс на краще життя — разом зі своїми родинами або в нових домівках.

Ці слова були написані за кілька днів до його загибелі.

25 жовтня Джессі знову брав участь в евакуації. За повідомленням Animal Rescue Kharkiv, рятувальники завантажили врятованих тварин до автомобіля, коли російський FPV-дрон атакував транспортний засіб. Удар припав на лобове скло.

Джессі дістав тяжкі поранення. Його терміново доправили до місцевої лікарні, де медики провели реанімаційні заходи та екстрену операцію.

Попри зусилля лікарів, врятувати волонтера не вдалося.

Про його загибель команда Animal Rescue Kharkiv повідомила 27 жовтня. Канадські колеги та партнери також оприлюднили слова співчуття.

Джерела:

«Завдяки Джессі сьогодні живі сотні тварин»

У повідомленні про його загибель українська команда «Порятунок тварин Харків» наголосила, що Джессі приєднався до їхньої роботи та разом із рятувальниками виїжджав у прифронтові населені пункти, щоб допомагати тваринам і людям.

Організація підкреслила, що завдяки його участі вдалося врятувати сотні тварин.

Це важливе свідчення людей, які працювали поруч із ним і бачили результат його роботи безпосередньо.

За кожною евакуйованою твариною — окрема історія. Це може бути собака, яка залишилася біля зруйнованого будинку. Кіт, якого господарі не змогли забрати під час термінового виїзду. Тварина, яка отримала поранення й потребувала лікування. Або домашній улюбленець, якого потрібно було вивезти разом із родиною, що втратила все інше.

Ми не завжди знаємо імена цих тварин. Не всі історії потрапляють у новини. Але вони існують — і саме з них складається справжній масштаб волонтерської роботи.

Джессі допомагав не лише перевозити тварин. Його діяльність була частиною ширшої системи порятунку: підтримки українських команд, забезпечення необхідними ресурсами та співпраці між організаціями.

Тому його внесок не вимірюється лише кількістю евакуацій. Він також полягає в людях, яким він допоміг продовжувати свою роботу, і в ресурсах, які дозволили рятувати ще більше життів.

Яким його запам’ятали колеги та люди, яким він допомагав?

Після загибелі Джессі канадська спільнота захисту тварин почала публікувати спогади про нього.

Пенні Стоун із Victoria Humane Society назвала його людиною, яку неможливо було замінити. За її словами, Джессі вірив, що кожна тварина й кожна людина заслуговують на шанс, і не відступав, коли комусь була потрібна допомога.

Лорі Калеф, міжнародна директорка програм SPCA International, також розповіла Global News про своє потрясіння від звістки про його смерть. Вона згадувала його роботу з тваринами в різних країнах та масштаб допомоги, яку він організовував.

Вона також зазначила, що Джессі мав значний досвід порятунку тварин з Афганістану, а RainCoast допомогла знайти домівки для багатьох евакуйованих собак.

Ці свідчення показують, що його робота не була обмежена однією країною або одним напрямом. Він допомагав там, де бачив реальну потребу, і намагався знаходити рішення навіть у складних обставинах.

У відкритому листі PHS Community Services Society наголосила на його щедрості, співчутті та переконанні, що кожна тварина заслуговує на турботу, а кожна людина має отримати можливість зберегти безпеку свого домашнього улюбленця.

Для тих, хто знав Джессі, він залишиться не лише засновником організації чи міжнародним волонтером. Він був людиною, до якої можна було звернутися по допомогу.

Джерела:

Його спадщина — це врятовані життя та справа, яка має тривати

Загибель Джессі Адамса стала важкою втратою для RainCoast Dog Rescue Society, українських зоозахисників і міжнародної спільноти допомоги тваринам.

Проте справа, якій він присвятив багато років, не зникає разом із ним.

RainCoast продовжує свою діяльність із порятунку собак і котів у Канаді та підтримки програм допомоги тваринам. Українські волонтери продовжують евакуації, лікування та пошук безпечних місць для тих, хто опинився в зоні бойових дій.

Втрата однієї людини не може бути компенсована словами. Але пам’ять про неї може стати причиною, з якої інші долучаться до допомоги, підтримають рятувальників або не пройдуть повз тварину, що потребує порятунку.

Допомагати можна по-різному: фінансувати ветеринарне лікування, передавати корм, підтримувати притулки, брати тварин під опіку, допомагати з перевезенням або поширювати перевірену інформацію про евакуацію.

Не кожен може поїхати на прифронтову територію. І не кожен повинен наражати себе на небезпеку. Але кожен може підтримати тих, хто має відповідний досвід і продовжує працювати в надзвичайно складних умовах.

Саме так формується спільнота, у якій милосердя не закінчується зі смертю однієї людини.

Світла пам’ять Джессі Адамсу

Джессі Адамс приїхав в Україну, щоб допомагати. Він працював поруч із нашими рятувальниками, евакуював тварин із небезпечних районів і підтримував людей, чиє життя зруйнувала війна.

Він не міг зупинити російську агресію. Не міг захистити кожен будинок від обстрілу. Не міг урятувати кожну тварину, яка залишилася на самоті.

Але він робив те, що міг. І для сотень тварин ця допомога стала різницею між небезпекою та шансом на життя.

Його загибель — нагадування про те, якою високою може бути ціна гуманітарної роботи в умовах війни. Волонтери, які рятують людей і тварин, також залишаються вразливими перед зброєю, яку Росія застосовує проти українських міст.

Ми не повернемо Джессі. Але можемо зберегти пам’ять про нього, розповідати його історію чесно й гідно та підтримувати справу, якій він віддав стільки сил.

Є люди, які не проходять повз чужий біль. Вони не завжди мають гучні титули чи прагнуть визнання. Вони просто бачать, що хтось потребує допомоги, і роблять крок назустріч.

Джессі був одним із таких людей.

Світла пам’ять Джессі Адамсу.

Дякуємо за мужність, милосердя та кожне врятоване життя.

Низький уклін людині, яка подолала тисячі кілометрів, щоб допомагати тим, хто не міг попросити про допомогу словами.

Нехай справа, якій він присвятив життя, продовжується. А врятовані ним тварини живуть у безпеці — як тихе, але справжнє свідчення того, що його зусилля були недаремними.


Джерела та матеріали

  1. RainCoast Dog Rescue Society — офіційна інформація про організацію, її діяльність та співзасновника Джессі Адамса: About Us.
  2. RainCoast Dog Rescue Society — опис першої місії допомоги Україні у 2022 році: Ukraine Mission 1.
  3. Global News, Канада, 27 жовтня 2026 року — повідомлення про загибель Джессі, свідчення колег та його міжнародну діяльність: B.C. Man Who Started Dog Rescue Killed While Saving Animals in Ukraine.
  4. PHS Community Services Society — відкритий лист пам’яті Джессі Адамса та опис його допомоги людям і тваринам: An Open Letter in Memory of Jesse Adams.
  5. Animal Rescue Kharkiv / «Порятунок тварин Харків» — повідомлення про загибель Джессі під час евакуації тварин із Краматорська: публікація CXID.media.

Редакційна примітка: статтю підготовлено на основі відкритих матеріалів організацій та медіа. Особисті обставини, які не вдалося підтвердити надійними джерелами, не включено до тексту. Опис обставин загибелі спирається на повідомлення волонтерської організації та журналістські матеріали.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Прокрутка до верху